Новини України

Вільне падіння Зеленського: Чому рейтинг президента тане на очах



Сталося те, що було неминучим: рейтинг президента Зеленського почав падати. “Треба віддати йому належне. Його рейтинг і так тримався досить довго – більше 200 днів”, – підрахував заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

“Всі українські президенти мали високі рейтинги протягом першого року свого правління. Але рік Зеленського завершується, а з ним вичерпується і його рейтинг. Настав час доводити суспільству, що воно не помилилося з вибором. Наразі ситуація ще керована, і її можна повернути у потрібний бік”, – відзначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

Наші експерти, безумовно, мають рацію. Але не в кожного з українських президентів у другому турі рейтинг сягав рекордних 73%. З великої висоти падати особливо боляче. А Зеленський, падаючи, вже пролетів майже половину “поверхів”. І це засвідчила остання соціологія.

Відсотки як вирок

24 лютого свої дані оприлюднив близький до президентської команди Центр Разумкова. Дати опитування – 13-17 лютого, тобто ще до великого скандалу з китайським коронавірусом та українськими Санжарами. “Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би Володимир Зеленський (40% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме)”, – йдеться у прес-релізі “разумковців”.

Іще деталі: у лютому 2020 року президенту Зеленському довіряють 51,5%, не довіряють – 41%. Соціологи відзначають, що рівень довіри до Зеленського був найвищим у вересні 2019 року – тоді йому довіряли 79% громадян, не довіряли – лише 13,5%. Нині картина, як бачимо, змінилася.

Варто уваги і те, що в лютому значно знизилася частка тих, хто вважають, що дії Зеленського в першу чергу спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів (37% проти 54,5% у вересні 2019 року), і значно зросла кількість українців, які вважають, що дії президента спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення (41% проти 24,5% у вересні).

Новини за темою



У 2019 році відбулася кардинальна зміна парадигми комунікацій суспільства і влади

Таким чином, якщо довіряти даним Центру Разумкова, виходить, що президент Зеленський за неповний рік правління втратив замалим не половину свого рейтингу.

Менш печальною картина вийшла у КМІСу. Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив свої дані 25 лютого, а опитування проводив з 8-го по 18-те. Серед тих, хто визначився із кандидатом, Зеленського на наступних виборах готові підтримати 44,2% респондентів, стверджують у КМІС.

Фахівці Інституту також вивчили ставлення респондентів до політичних партій. І дізналися, що підтримка президентської “Слуги народу” відповідає 39,1% (серед тих, хто визначився). На дострокових виборах 2019 року СН отримала, нагадаємо, 43,16% у багатомандатному округу та 21,04% на одномандатних округах. На наступних виборах (якщо виходити з того, що вони відбуватимуться за суто пропорційною системою), партія Зеленського вже не набере більшості голосів і не сформує одноосібну коаліцію.

Але це і не має бути метою Зеленського, якщо він прагне другого терміну. “Головна проблема президента в тому, що замість створювати команду він виграв вибори. Якби він пішов іншим шляхом, то, можливо, отримав би більш монолітну більшість”, – зауважує в коментарях 112.ua Богдан Петренко. Що ж, в такому разі настав час для роботи над помилками.

Щось пішло не так…

Причина падіння президентського рейтингу – “бездіяльність у вирішенні ключових питань для населення, – продовжує Петренко. – Багато надій покладалося на виконання обіцянок, але коли справа дійшла до їхнього втілення у життя, виявилося, що реалізовувати цю програму ніхто не збирається. А йшлося, між іншим, про найбільш наболіле для більшості, а не про загальні питання – безпеку чи суверенітет, бо, на жаль, подібні речі не надто цікавлять населення, і їх соціум в переважній більшості просто не відчуває. А от, наприклад, питання опалення якраз і завдало по Зеленському дуже відчутного удару. Бо тут він напряму обіцяв зниження тарифів на енну кількість відсотків, але люди не тільки не відчули цього зниження, а навпаки, стикнулися з тим, що ситуація стала ще гіршою, ніж була”.

Отже, перше, що вдарило по президенту – його власна безвідповідальність. “Є дві причини, через відбувається падіння рейтингу влади, – каже Руслан Бортник. – Перша – це невиконання обіцянок (а нам обіцяли і мир, і боротьбу з корупцією, і зростання благополуччя, а всього цього не відбулося). А друга – це слабкість президента. Він вже не раз встановлював дедлайни – і для силових структур, і для уряду, давав безліч вказівок, які ніхто переважно не виконує. Суспільство дедалі більше переконується в тому, що президента ігнорують його ж люди. І тут включається ефект Ющенка: усвідомлення того, що глава держави – недостатньо сильний та авторитетний, щоб його розпорядження брали до уваги. А українці багато що можуть пробачити, але не слабкість”.             

“Це – основні причини. Хоча і чисельні скандали всередині фракції, на які не було відповіді правоохоронних структур, також відіграли свою роль. Починаючи від кнопкодавів і завершуючи фривольними листуваннями під куполом Ради. А зарплатний скандал?.. А земля?.. Сьогодні рейтинги зростають у тих сил, які мають чітку позицію по земельному питанню – у ОПЗЖ та “Батьківщини”, – додає експерт.

Без’ядерний президент

Проти президента дуже відчутно грає відсутність у нього команди. “У Зеленського було вікно можливостей, але ним не скористаєшся без реальної більшості в парламенті. Коли весь час доводиться маневрувати між різними групами впливу, які одна одній вставляють палки в колеса, то провести якісь кардинальні питання стає просто неможливим”, – акцентує Богдан Петренко.

Роз’єднаність президентської команди в стінах парламенту чи уряду накладається на ще одну малоприємну для Зеленського річ: у нього немає “своїх” виборців – в тому розумінні, в якому вони були “своїми” для його попередників. І цю особливість відзначають всі експерти.

“Свого електорату – такого, як у Порошенка, приміром – у Зеленського немає. Тут можна казати про “ідеологію відкритого коду”, коли те, що ти вкладаєш у політика, назад вже не отримуєш. Саме тому у Зеленського немає того стрижневого електорату, на який він може спертися в будь-якій ситуації. Біля нього ще лишаються люди, які побачили у Зеленському своє власне відображення, тобто того, хто реалізує саме їхнє бачення облаштування країни. Єдине, про що можна говорити, так це про те, що завжди є 10% виборців, котрі голосують за владу – хто б її на на даний момент не уособлював”, – зауважує Петренко.

Новини за темою



Корупція в Україні – головний виклик для Зеленського

Але чи вдасться на ці 10% “накрутити” справжніх, відданих прихильників Зе-команди і чи вдасться президенту Зеленському застовпити нинішні 40% підтримки? І так, і ні, говорять опитані нами політологи. Та, зрештою, все залежатиме від нього самого.

Рецепт його успіху

“Потрібно продемонструвати успіхи у миротворенні та боротьбі з корупцією. Якщо відповідні заходи буде вжито, то в десь квітні рейтинг президента може закріпитися на рівні до 45%”, – припускає Руслан Бортник. 

“Ситуація для Зеленського – далеко не трагічна, бо як би там не було, а президент все одно перемагає, принаймні, станом на сьогодні. Але є і тривожний сигнал. Чому? Тому що люди не бачать позитивних зрушень. І тому, що владна команда демонструє непрофесіоналізм та некомпетентність. З часом всі забудуть, як звали нинішнього прем’єра, але пам’ятатимуть, що його до влади привів Зеленський”, – зауважує керівник центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов.

При цьому, веде далі Золотарьов, Зеленський – далеко не безнадійний. “Відставка Богдана – певний сигнал, що президент усвідомлює, що на зміну “соросятам” мають прийти професіонали. Більш компетентні, більш досвідчені. Один заборонений класик казав, що кадри вирішують все, але кадри здатні й зіпсувати все. Так, є проблеми, які не вирішити за короткий термін, наприклад, проблема війни і миру, але коли команда Зеленського зумисно дратує відвертим хамством, то це і є тим каталізатором, який прискорює зниження особистого рейтингу президента”, – каже він.

Одним словом, рецепт повернення популярності від Золотарьова – “зміни та кадри“. Відповідаючи на питання, чи не шкодує Зеленський про те, що свого часу не побажав ні з ким розділити владу, а відтак і перекласти відповідальність на представника іншої політичної сили, Золотарьов зауважує, що справа не в тому, хто і з якої партії, а в тому, що “для президента мав би стати визначальним принцип деполітизації управління. Щоб оцінювався професійний рівень керівника, а не те, наскільки він “наша чи не наша людина”. Не буде цього – і ситуація стане катастрофічною”, – передрікає Золотарьов.

Порошенко має непокоїтися?

Які іще наслідки може мати падіння рейтингу Зеленського? Як вже було сказано, вірогідно, що найближчим часом полетить ряд голів. Бодай в теорії. “Частину негативу Зеленський може перекласти на Гончарука, але мені здається, що цей уряд ще протримається. Хоча б тому, що через нього має відбутися проведення земельної реформи. Але з часом Кабмін таки піде у відставку”, – коментує Богдан Петренко.

Другий наслідок також називає він: “У Зеленського чомусь вважають, що найбільше палок в колеса їм вставляє “Європейська солідарність”. У президента накопичився великий негатив щодо Порошенка і він може реалізувати своє минулорічне гасло “Весна прийде – будемо саджати”. З точки зору політтехнологій це – правильний прийом, тому що запит на посадки завжди є. Тим паче, що Зеленський так і не продемонстрував винних у всіх негараздах”.

Чи стане колишній президент для нинішнього “хлопчиком для биття”, на якому можна і злість зірвати, і довести своє прагнення справедливості, – покаже час. Та окрім розробок із ненависним Порошенком, Зеленський може продемонструвати активність у подальшому звільненні українських полонених. Колись це вже зіграло йому на руку.

Новини за темою



Топ-10 політиків, які можуть наблизити завершення конфлікту в Україні

Але “звільнення полонених дало б ефект на короткий період часу. Потрібні стратегічні рішення. Потрібно, аби люди побачили, що професіонали повертається – це відновило би кредит довіри до влади, який зараз втрачається”, – переконаний Золотарьов.

З ним солідарний і Петренко. “Ще один обмін полоненими вже не матиме того ефекту, який був перед тим. Це попереднє звільнення підняло рейтинг президента до 73%, тобто до того рівня, котрий був у нього на момент виборів. Будь-який новий обмін сприятиме зростанню популярності Зеленського, але стратегічно не врятує його від падіння. А тарифи знижувати вже запізно, бо опалювальний сезон добігає кінця, і якщо газ для населення різко подешевшає, люди цього не відчують”, – припускає він.

Зима й дійсно минає, а весна, коли хтось когось саджатиме (а, може, й ні) ще не настала. То чого ж чекати далі? Як зауважує Андрій Золотарьов, “якщо Зеленський буде руйнувати той позитивний образ, який сформувався в середовищі прихильників президента”, він скотиться процентів до двадцяти п’яти. А от якщо “будуть кадрові зміни та зміни загалом – рейтинг Зеленського зможе тривалий час триматися на позначці 35-40%”.

Про колишні тріумфальні 73% більше не згадує ніхто. Медовий місяць країни та президента завершився. Настали суворі сімейні будні.

Наталія Лебідь

Джерело: www.112.ua

Теги
Facebook
Close