Новини України

Не одними лише міністрами. Скільки отримують топ-менеджери держкомпаній в Україні



Після гучного скандалу з грудневими преміями міністрів, їм, а також представникам апарату Верховної Ради, Офісу президента, РНБО, Рахункової палати, Конституційного суду й Офісу генпрокурора урізали зарплати. Максимум у відомствах можна отримувати 100 тисяч гривень.

Проте зміни жодним чином не позначаться на топ-чиновниках, які отримують виплати не менші. Це глави держпідприємств, держбанків і НБУ, представники силових і антикорупційних відомств.

Далеко не всі зарплати топ-менеджерів є у вільному доступі. Деякі власники сотень тисяч гривень їх ретельно приховують, інші ж – публікують в Єдиному державному реєстрі декларацій і вказують у фінансовій звітності підприємств.

112.ua проаналізував дані за зимові місяці. Виявилося, хоча з 2 205 держпідприємств, які працюють, прибуткові лише 191, чиновники цієї зими не соромилися збільшувати собі зарплати й виписувати премії.

“Нафтогаз” – Андрій Коболєв



Середня зарплата співробітника “Нафтогазу” висока: управлінці отримують понад 100 тисяч гривень. Але в Андрія Коболєва вона взагалі захмарна.

Крім сотень мільйонів гривень премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі, він раніше заробляв мінімум 10 мільйонів на місяць. З продовженням йому контракту виплати урізали. Так, у січні він заробив 2,08 мільйона гривень. Це майже три зарплати німецького канцлера Ангели Меркель, п’ять зарплат президента Франції Емманюеля Макрона і 120 зарплат Володимира Зеленського.

Новини за темою



“Золотий Коболєв”: В яку суму народові України виходить керівник “Нафтогазу”?

Хоча компанія державна, свою зарплату Коболєв пояснює умовами ринку. Ще один аргумент – високий прибуток підприємства. Згідно з останнім звітом компанії, за 9 місяців 2019 року компанія отримала 21,3 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

“Використовувати фактор прибутку стосовно держкомпаній – це абсурд. Завдання “Нафтогазу” – продавати газ за максимально високою ціною, а це означає максимізацію витрат домогосподарств. У чому сенс такої прибутковості? Передусім важливий соціально значущий ефект держкомпаній”, – розповідає 112.ua фінансовий аналітик, експерт Growford Institute Олексій Кущ.

Крім високих тарифів на газ, якісь особливі заслуги Коболєва зазначити складно. План із власного видобутку газу провалено, а перемогою в Стокгольмському арбітражі ми зобов’язані не стільки йому, скільки спеціально найнятим закордонним юристам, які отримали набагато скромніші гонорари.

“Укрпошта” – Ігор Смілянський



Гендиректор “Укрпошти” недалеко пішов від Коболєва. Ще у 2016 році Ігор Смілянський прийшов на зарплату в 333 тисячі гривень, у 2018-му отримував 572 тисячі гривень, а в січні 2020 року, згідно з даними фінансового плану підприємства, – 1 мільйон 887 тисяч гривень. Це більше, ніж заробляє Дональд Трамп, а в перерахунку ж на зарплати президента України виходить 108 місячних виплат.

З цих грошей самого окладу менше половини. Сам Смілянський десь “втратив” мільйон і в інтерв’ю одному з телеканалів заявив, що отримує 836 тисяч гривень. Також він підкреслив, що сплачує штрафи на сотні тисяч гривень, коли не встигає впоратися зі своїми завданнями. Смілянський виписав собі 700 тисяч гривень премії, а ще 457 тисяч гривень – це “додаткові виплати, передбачені законодавством”. При цьому до зарплати Смілянського прив’язані й зарплати його заступників і топ-менеджерів.

Голова “Укрпошти” вважає, що заслужив свою зарплату, оскільки в нього є три вищі освіти, 14 років досвіду роботи і працює він по 19 годин за добу – практично без сну. Він впровадив у компанії конкурентні закупівлі, онлайн-моніторинг посилок і підвищив зарплату персоналу. Серед аргументів і те, що під керівництвом Смілянського за 2019 рік “Укрпошта” отримала 600 мільйонів чистого прибутку за збитків у півмільярда у 2018 році.

Заради справедливості, завдання “Укрпошти”, як ми вже вище писали, – не тільки максимізувати прибуток, а й виконувати соціальні функції. Якби пошта гналася за доходами, потрібно було б закрити відділення. Але й ці функції підприємство виконує “зі скрипом” – згадати навіть історію з доставленням пенсій.

А якщо й нехтувати соціальними функціями, то Смілянський міг би принести “Укрпошті” більше прибутку. Приватна конкурувальна компанія за чотири роки збільшила кількість відділень у 2,5 раза, хоча їй доводиться платити за оренду приміщень набагато більше, ніж УП.

До того ж співвідношення зарплат Смілянського і простого працівника лякає. Смілянський на місяць заробляє 314 зарплат листонош (середня з/п на пошті – 6 031 гривня). Олексій Кущ пропонує називати отриманий показник “коефіцієнтом соціального дна”.

  “Антонов” – Олександр Донець



Зарплата директора підприємства “Антонов” Олександра Донця стрімко росте вгору, хоча прибуток підприємства тільки скорочується. За 9 місяців 2019 року “Антонов” заробив майже на півмільярда гривень менше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Згідно з його деклараціями, ще в липні Донець отримав 131 тисячу гривень, а з осені – в середньому по 250 тисяч гривень на місяць.

Все б нічого, якби у грудні йому не була виписана премія в 1,2 мільйона гривень. Разом із зарплатою за грудень Донцю нарахували приблизно 1,33 мільйона. Це 84,7 середньої зарплати працівників “Антонова” (вони отримують близько 15,7 тисячі гривень на місяць).

Новини за темою



Премії і надбавки міністрам призначено незаконно. НАБУ і ДБР мають розслідувати нарахування їх

Донець, щоправда, вирішив не брати премію, а направити на обладнання для медико-санітарної частини підприємства. Втім Олексій Кущ вважає таку благодійність сумнівною.

“Я б зараз навіть із благородною метою не збільшував зарплату, враховуючи складну ситуацію підприємства, повна відсутність нових розробок. Сенс був нараховувати собі премію, щоб віддавати це ж гроші назад держкомпанії? Не варто змішувати божий дар з яєчнею”, – говорить Кущ.

“Укрзалізниця” – екс-глава Євген Кравцов



Євгена Кравцова звільнили з посади голови УЗ у кінці січня. Його обов’язки тимчасово виконує Желько Марчек, який з 2016 року працює членом правління залізниці. На початку лютого він задекларував отримання 258 тисяч гривень. Швидше за все, зарплати на новій посаді він ще не отримував.

Якщо ж говорити про доходи Кравцова за 2018 рік, то він сам розповідав, що отримував у середньому по 570 тисяч гривень на місяць. 

На запит 112.ua про зарплати Кравцова у 2019 році та в січні 2020 року відповіді поки немає. Але раніше “Укрзалізниця” вже відмовлялася розголошувати цю інформацію, виходячи з того, що це не питання нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини.

Хоча ми й не знаємо зарплати глави, приблизний її обсяг можна вирахувати із зарплат членів правління. У 2018 році вони заробляли по півмільйона гривень на рік, до 2019 року, виходячи з фінансової звітності, – 743 тисячі гривень на місяць. Навряд чи Кравцов заробляє менше, ніж його безпосередні підлеглі. А журналісти “5 каналу”, посилаючись на свої джерела в УЗ, в грудні повідомляли, що у 2019-му він вже отримував близько 1 мільйона 257 тисяч гривень на місяць.

Цифра близька до істини, оскільки в кінці минулого року компанія виплатила своїм працівникам 13-ту зарплату розміром у половину окладу за грудень 2018 року. Отже, Кравцов у грудні повинен був отримати мінімум 406 тисяч гривень бонусів і загалом понад мільйон гривень. І це без надбавок і премій. Також Кравцову після звільнення загрожує пристойна компенсація – його річна зарплата.

Якщо дані інсайдерів правильні, Кравцов у січні отримав 72 зарплати Зеленського на місяць і 103 зарплати його співробітників (згідно з фінансовим планом, по 12 160 гривень). Для порівняння, у тій же Deutsche Bahn, з якою в УЗ підписали меморандум про співпрацю, середній дохід працівника в 6 разів вищий – 77,2 тисячі гривень на місяць.

Сам голова правління вважає свою зарплату заслуженою, позаяк, за його словами, майже всі ключові показники виконані. Доведеться повірити йому на слово, оскільки фінансової звітності за 2019 рік поки немає. Раніше збитки компанії становили 5 мільярдів гривень на рік, а за 2019 рік УЗ очікує отримання прибутку в 3 мільярди.

Про те, наскільки УЗ дійсно досягла високих результатів, можна прочитати в нашому матеріалі.

КБ “Південне” – Олександр Дегтярьов



Дегтярьов отримує менше інших топ-чиновників, але все ще вважається одним з найбільш високооплачуваних керівників держпідприємств. У січні він відзвітував про отримання 453,5 тисячі гривень і вже 2 лютого отримав додатково 175 тисяч. У грудні отримав разом із премією 1 мільйон і 159 тисяч гривень. Це 66 середньомісячних зарплат гаранта і ціла зарплата Трампа. При цьому ще у 2017 році зарплата керівника КБ “Південне” становила 150 тисяч грн.

Якщо ж говорити про грудневий “коефіцієнт соціального дна”, то він становить 63 зарплати. Згідно зі звітом КБ, середня зарплата на підприємстві стабільно зростає і становить 18 330 гривень. При цьому на форумах знаходимо гарячі обговорення співробітників підприємства про те, що таких зарплат вони в очі не бачили й отримують максимум 14 тисяч гривень. Причина декларованих середніх зарплат в тому, що вони вираховуються з урахуванням виплат керівництву.

У 2016 році Дегтярьова звільнили за порушення фінансового законодавства за рекомендацією Держфінінспекції, але він поновився через суд. Якщо ж залишити осторонь саму фігуру глави й судити про результати його роботи, на сайті підприємства знаходимо фінансовий звіт за 9 місяців 2019 року. Чистий прибуток становив 20 600 гривень за “мінусу” торік. Грубо кажучи, працює підприємство в “нуль”. Суми вкрай скромні, оскільки нових розробок у КБ немає.

Адміністрація морських портів – Райвіс Вецкаганс



Райвіс Вецкаганс за січень задекларував 668 тисяч гривень разом із преміями. При цьому торік його зарплати були скромніші: у грудні – 244 тисячі, у листопаді – 284. Після масштабних скорочень співвідношення зарплати директора і середньої зарплати працівника за січень – 29 разів.

Вецкаганс отримує таку високу зарплату, попри те, що, згідно зі звітністю адміністрації за 9 місяців, її прибуток скоротився на 19%.

“Енергоатом– Павло Павлишин



В. о. директора Павло Павлишин у лютому отримав 600 тисяч. Це 23 зарплати його співробітників. У січні Павлишин отримав 514 тисяч, хоча у 2019 суми були набагато скромніші: за грудень – 169, за листопад – 128 тисяч.

Попередник Павлишина Юрій Недашковський був не настільки скромним: він отримував понад 600 тисяч гривень на місяць, а також претендував на премію у 22 мільйони гривень, від виплати якої відмовилися після гучного скандалу.

За рік компанія отримала майже 5 мільярдів гривень чистого прибутку.

Новини за темою



Атом тіснять: Які завдання доведеться розв’язувати новому керівникові “Енергоатому”

“Як платнику податків, мені не шкода для “Енергоатому”. Завдяки йому всі ми користуємося відносно дешевою електроенергією. За середню зарплату ми можемо купити більше кіловат, ніж за кордоном. Відніми від України залізницю й атомну енергетику – і вона нічим не буде відрізнятися від Африки.

Це одна з найкращих держкомпаній, справжня ломова коняка, що генерує понад 50% енергії в нашій системі і отримує за цю енергію вдвічі менше, ніж могла б. При цьому вона підтримує систему безпеки, утримує  комплекс з високим рівнем складності на належному рівні. Ядерним реактором – це ж не поштою керувати”, – каже Олексій Кущ.

Нацбанк – Яків Смолій



Смолій у січні задекларував 598 тисяч гривень. При цьому у 2019 році він заробляв близько 380 тисяч гривень, його заступники – по 325 тисяч.

Оклад голови НБУ вираховується, виходячи із середнього розміру голів правлінь українських банків. ЗМІ пишуть, що голова правління “ПриватБанку” Петро Крумханзл заробляє 700 тисяч на місяць – майже в 70 разів більше, ніж пересічний працівник банку. У голів правління “Ощадбанку”, “Укргазбанку” і “Укрексімбанку”, мабуть, зарплата нижча. Попри запити ЗМІ, цю інформацію в банках не розголошують.

І не дивно: фахівці з ринку праці стверджують, що топ-менеджери приватних банків можуть розраховувати максимум на 250 тисяч гривень на місяць.

“Укренерго” – Всеволод Ковальчук



Виплати за січень Всеволод Ковальчук все ще не задекларував. У грудні він отримав 494 тисячі гривень, у листопаді – 514, у жовтні – 419. Це 24 зарплати пересічного співробітника і приблизно стільки ж, скільки отримує Ангела Меркель.

У вересні 2019 року він задекларував 4 мільйони 191 тисячу гривень. Швидше за все, ці гроші він отримав у зв’язку з переведенням на нову посаду. Є ймовірність, що на Ковальчука чекає ще одне переведення: в компанії оголосили про початок конкурсу на його місце.

Що стосується результатів його роботи на посаді глави “Укренерго”, то поки що є тільки фінансовий звіт за 9 місяців 2019-го. Чистий прибуток за рік збільшили у 2,4 раза.

Олексій Кущ підкреслює: за зарплати і премії “Укренерго” фактично платить промисловість, а не прості українці. Те, скільки копійок із тарифу піде на зарплати, навряд чи істотно б’є по споживачах. Тому високі зарплати не викликають в експерта обурення.

“Бориспіль” – Павло Рябікін



Гендиректор міжнародного аеропорту “Бориспіль” у січні задекларував 489 тисяч гривень. Остання його виплата – це 28 зарплат гаранта, або 53 зарплати працівника (по 9,2 тис. грн). Це також більше, ніж отримує лідер Франції.

Якщо ж говорити про ефективність Рябікіна, ще чотири роки тому підприємство було збитковим, а торік, у 2019 році “Бориспіль” відзвітував про чистий дохід у 2 мільярди і 49 мільйонів гривень. Але у 2018 році прибуток був більшим на 250 мільйонів. Це не завадило Рябікіну підвищити собі зарплату на 100 тисяч гривень на місяць. Оскільки виплати Рябікіну ростуть швидше, ніж дивіденди, щодо справедливості зарплати є сумніви.

Щорічно “Бориспіль” спрямовує величезні кошти на будівництво, яке затягується на роки. Згадати той самий багаторівневий паркінг, який торік нарешті добудували. Галереї терміналу D так не пощастило – реалізація знову відтерміновується. Через інфляцію і зростання курсу долара витрати, які закладаються на нові споруди і ремонти, весь час зростають. Можливо, в цьому закладені чиїсь корупційні інтереси.

Ще одна проблема – монополії в аеропорту, починаючи від злітних смуг, обслуговування літаків і закінчуючи зоною дьюті-фрі, яка практично повністю орендована однією людиною.

“Бориспіль” – це гібридна історія, оскільки держкомпанія годується коштом приватних структур. Також можна багато сперечатися, успіх аеропорту – результат того, що прийшов талановитий директор або результат розкриття міграційних потоків, безвізу, того, що ми стали динамічно вбудовуватися у світові логістичні потоки”, – говорить Кущ.




 Ближче до реальності: від Аграрного фонду до “Укравтодору”

Після зарплат першої десятки топ-чиновників заробітки інших глав підприємств і відомств здаються адекватнішими. У приватному секторі дійсно можна знайти вакансії на керівні посади з оплатою від 200 до 250 тисяч гривень на місяць. Але вони практично недосяжні – їх отримує 1-2% топ-менеджерів.

Новий глава Аграрного фонду Іван Баришев отримав у січні 254 тисячі гривень, у грудні – 230. Співробітники фонду отримують пристойні виплати, тому “коефіцієнт соціального дна” виходить чи не найскромнішими – 5,5 середньої зарплати. Баришев виявився скромнішим за свого попередника Андрія Радченка, який отримував за 362,4 тисячі на місяць.

Але до нього теж є запитання. Перевірки в Аграрному фонді показали спекуляції із сумами прибутку. Фактичний баланс становив 2,9 млрд гривень, хоча заявляли суми у 2,5 раза більші. Міністр економіки Тимофій Милованов писав, що це “чиста корупція”. Баришев вже працював в Аграрному фонді у 13-14-му році і був звільнений за організацію збиткової угоди на 112,5 мільйона доларів. Після зауваження Милованова жодних наслідків для Баришева поки немає.

Директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота не декларує свої зарплати, але, відповідно до фінансових планів, він отримує в середньому 250 тисяч гривень (17 зарплат співробітників). Компанія приносить 1,2 мільярда на рік.

Новини за темою



Топ-50 прибуткових державних підприємств

Приблизно такі самі зарплати – в “Укрінтеренерго”, яка виконує роль постачальника останньої надії (242 тисячі для Василя Андрієнка в січні). Працівники там отримують по 60-70 тисяч гривень на місяць. Прибуток “Укрінтеренерго” за 9 місяців – 370,6 мільйона.

У 40% керівників вищої ланки в приватному секторі є шанси знайти роботу з окладом понад 40 тис. грн. Представники силового та антикорупційного блоку отримують виплати, ближчі до ринкових, ніж директори підприємств.

НАБУ на запит 112.ua відповіли, що в січні Артем Ситник отримав майже 200 тисяч із доплатами за вислугу років, за роботу, пов’язану з доступом до держтаємниці, за ранг, з відрядними і відпускними. Його заступники при цьому одержують більше: Тетяна Варварська – 320 тисяч гривень, Анатолій Новак – 194.

Голова Нацполіції Ігор Клименко за грудень задекларував 164 тисячі гривень, в січні йому виплатили 79,6 тисяч. Керівник САП Назар Холодницький заробляє 80 тисяч.

Очільниці ДБР Ірині Венедиктовій у січні не виплатили посадовий оклад, але нарахували 24 тисячі компенсації. Її попередник Роман Труба заробив у березні 67 тисяч. Заступники Венедиктової отримують від 30 до 37 тисяч гривень.

Найбільше вакансій у приватному секторі на суми від 23 до 43 тисяч гривень. Такі скромні зарплати отримують і деякі топ-менеджери державних компаній.

Директор “Укравтодору” Олександр Кубраков, якого призначили 16 листопада, заявив, що отримує 24 тис. гривень за середньої зарплати працівника у 18 тисяч. Зарплата його попередника Славоміра Новака з преміями становила близько 150 тис. гривень на місяць. Кубрак розповідає, що йому суми вистачить, оскільки у нього є бізнес. Втім не можна сказати, що його зарплата надто вже занижена, оскільки главі “Укравтодору” ще призначаються премії, а збитки його компанії тільки за дев’ять місяців 2019 року становили 18 мільйонів гривень.

А голова “Укроборонпрому” Айварас Абромавічус не публікував декларації, але в листопаді в інтерв’ю говорив, що заробляє 4 700 гривень на місяць. Це рекордно низька сума.

Вдарити по кишені чиновнику

Основний аргумент одержувачів високих зарплат – варіанти нижче хороші фахівці розглядати не будуть. Фінансовий аналітик Олексій Кущ із цим аргументом не згоден.

“Якщо на встановлену вами зарплату в 100 тисяч відгукується 10 кандидатів, це не означає, що, підвищивши її ще в 10 разів, отримаєте в десятки разів більше заявок від претендентів. Швидше за все, замість 10 прийдуть 12 осіб. І то не факт, що нові двоє будуть краще, ніж перші 10. Тому немає сенсу переплачувати”, – розповідає експерт.

Експерт підкреслює, що у держпідприємств взагалі немає стратегії розвитку, і ніхто в країні, крім топ-менеджерів, не відчуває поліпшення рівня життя завдяки високим доходам цих підприємств.

“У нас не працює механізм конвертації ефективності держпідприємств у доходи населення, як в країнах Перської затоки. Багатіють всі хто завгодно: кредитори, топ-менеджери, а не прості люди. Це визначає зрілість нашої країни”, – говорить Кущ.

Чому зарплати топ-менеджерів не урізали разом із зарплатами міністрів – незрозуміло. Але є ймовірність, що це все ж таки відбудеться. Чи буде встановлено ліміт у 100 тисяч гривень або влада оберуть іншу схему нарахування зарплат, наприклад, прив’яже їх до фінансових показників, – незрозуміло.

Але, як вже говорив експерт, це далеко не завжди правильно. Крім того, це може піти всупереч трудовому законодавству, якщо підприємство збиткове. Як варіант, можна орієнтуватися на десятикратну зарплату представника цієї компанії або відштовхуватися від середньої зарплати в Україні.

Прем’єр Гончарук за дорученням Зеленського вже зобов’язав Мінекономіки переглянути виплати не тільки топ-менеджерам, а й членам наглядових рад держпідприємств. Але, враховуючи, що це рішення може зіпсувати життя занадто впливовим людям, його впровадження може затягнутися на роки.

Ганна Пєшкова

Джерело: www.112.ua

Теги
Facebook
Close